Будь-яка земельна ділянка має свої межі, і для того, щоб цей кордон не порушували, ставлять огорожі.
Паркани бувають дерев’яні, металеві, із профнастилу або цегляні. Якісь огорожі прості в установці та експлуатації, якісь ні.
Для простих сільських ділянок достатньо встановити дерев’яний паркан, він і послужить років 20 – 30. Зате добре виглядатиме в загальному заміському або сільському житті.
Такі стовпи заглиблюються на 1,5 – 2 метри. А ту частину стовпа, що знаходиться у землі, необхідно обробити від вологи.
ЯК КУПИТИ ГОТОВІ ЗАБОРИ ТА ОГОРОЖДЕННЯ В ОДЕСІ
КОНСУЛЬТУЄМО
ЗАМІРЮЄМО
ВИГОТОВЛЮЄМ
ДОСТАВЛЯЄМО
ВСТАНОВЛЮЄМО
НАДАЄМО ГАРАНТІЮ
Райони обслуговування
- Київський район
- Приморський район
- Малинівський район
- Суворівський район
- Селище Котовського
- Селище Таїрова
- Черемушки
- Молдаванка
- Ленселище
- Слобідка
- Пересип
- Фонтанка
- Овідіополь
- Сухий Лиман
- Нерубайське
- Усатове
- Чорноморськ (Іллічівськ)
- Одеська область
У сучасних котеджних селищах всі огорожі будуються із цегли або заліза. На цегляних парканах необхідно закладати фундамент для уникнення його просідання під вагою. Такий фундамент закладається на глибину 1,5 – 2 метри. В основному використовується монолітний армований фундамент. У нього закладають сітку з арматури та заливають бетоном.
Для таких огорож стовпи теж встановлюються на фундамент, при цьому можна використовувати металевий профіль, а навколо обкласти цеглою. При встановленні стовпів спочатку на дно заливається шар бетону, на який встановлюється труба та засипається щебенем та землею, але не до кінця. Решта ями армується і заливається бетоном до рівня землі. Майдан на землі служить основою для подальшої кладки стовпа.
Стовпи для огорож з металевого профілю простіше в установці, ніж цегляні стовпи, але при цьому страждає естетична частина огорожі і вимагає ще додаткового облицювання іншими матеріалами. Ці стовпи фіксуються у землі шляхом бетонування, аналогічно стовпам для кам’яних парканів, або шляхом забивання їх у землю. Часто їх забивають у землю, а на глибині 20 – 30 см від рівня землі – бетонують. На такі стовпи можна змонтувати легку огорожу у вигляді сітки-рабиці або штакетника металевого чи звичайного. Металевий штакетник легший, а як лаги необхідно використовувати металевий профіль.
Як було сказано, як лаги можна використовувати металевий профіль або дерев’яний брус маленького перерізу. Вибір матеріалу залежить від фінансових можливостей та загального виду забору в цілому.
Важливим фактором у встановленні огорожі та забезпеченні її якості є вибір кроку прольоту між стовпами.
Для дерев’яних парканів з дерев’яними лагами крок має бути від 1,5 до 3 метрів. Найоптимальнішим кроком таких огорож є 2 метри. Це дозволяє уникнути пригинання лаги під навантаженням вертикальних частин огорожі.
Для огорож з металевими стовпами проліт може бути збільшений до 3 метрів, при цьому необхідно вибрати правильний перетин для лаги. Воно не повинно бути надто маленьким, тому що під навантаженням, так само, як і дерев’яна лага, метал може прогнутися. Це на гірший бік змінить зовнішній вигляд огорожі. Для таких огорож використовують металевий штакетник, профнастил або сітку-рабицю.
Сітка-рабиця – найдешевший варіант металевого паркану, але при цьому вона створює відкритий простір. Так само легким варіантом в монтажі є використання профнастилу. Він створює глухий паркан, що дозволяє укрити свою територію від цікавих очей. Одним із найлегших парканів з металу може стати паркан із металевого штакетника. Такий паркан легкий сам по собі, не створює вітрильність при сильному вітрі, а пропускає його через себе і обмежує огляд території ззовні.
Ще один вид огорож – цегляні паркани. Вони зовні дуже красиві, масивні власними силами і обмежують огляд території. Для таких огорож використовують різного типу цеглу, тим самим можна створювати малюнки. Такий паркан – найважчий при монтажі. У такому паркані необхідно дотримуватися порядку кладки рядів цегли і дотримуватися товщини розчину між ними, що надає особливої естетики кладці.
Одним з найцікавіших варіантів паркану з використанням цегли можна назвати суміщений паркан, де стовпи викладені з цегли, а простір між ними виконаний із залізного візерункового кування. Такий паркан дуже добре виглядає на загальному фоні старовинних будинків або гарних котеджів. Вартість таких парканів можна порівняти з кам’яними, якщо не дорожчими. Така робота дуже цінується.
Крім названих типів огорож, існує ще кілька основних типів огорож, які застосовуються в основному для огородження промислових підприємств або парків. Для промислових огорож використовують бетонні паркани, у вигляді цілих секцій встановлені на черевики. Вони швидко та легко монтуються та демонтуються. У громадських парках для огорожі часто використовують паркани з кам’яними стовпами, а між ними встановлені ковані ґрати.
В даний час екзотичними вважаються паркани, виготовлені з густих невисоких чагарників, висаджених у ряд. Є ще огорожі, виконані у вигляді сплетених між собою тонких лозин. У минулі століття для огородження територій використовували частокіл, це щільно підігнані колоди певної висоти.
